Франкенштейн

Віктор Франкенштейн, блискучий молодий учений, зумів створити життя з мертвої матерії, але відразу відкидає своє створіння, жахнувшись його зовнішності. Залишена сама собі істота, яку він створив, розвиває свідомість і емоції, але стикається з відкиданням і самотністю. Її прагнення до прийняття поступово перетворюється на бажання помсти своєму творцеві. Через ці трагічні стосунки оповідь ставить під питання наукову відповідальність, межі прогресу і природу людяності. Авторка пропонує похмурий і захопливий твір про створення, покинутість і непередбачувані наслідки амбіцій.