На горах божевілля

Група наукових дослідників вирушає в Антарктиду й відкриває давні рештки, поховані під льодом. У міру просування вони розуміють, що ці структури свідчать про забуту цивілізацію, значно давнішу за людство. Експедиція занурюється в тривогу перед незбагненними силами. Оповідач, свідок подій, намагається відтворити правду, водночас застерігаючи від майбутніх досліджень. Це оповідання створює гнітючу й таємничу атмосферу, досліджуючи страх перед невідомим і межі людського знання. Автор вибудовує поступовий жах, заснований на відкритті та натяку.