Блакитна лагуна

Емеліна та Річард, двоє дітей, що вижили після корабельної аварії, опиняються самі на райському й ізольованому острові. Без орієнтирів і дорослих вони мають навчитися виживати й розуміти світ навколо. З роками їхні стосунки розвиваються, поєднуючи невинність, відкриття й зароджувані почуття. Природа стає водночас притулком і таємницею. Це оповідання досліджує перехід до дорослості в дикому й ідилічному середовищі, де краса контрастує з ізоляцією. Автор пропонує роздуми про інстинкт, навчання та людські зв’язки поза будь-яким суспільством.